Заборгованість зі сплати аліментів може спричинити постанову державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві керування. Якщо після цього людина керує автомобілем, поліція може оформити матеріали за ч. 3 ст. 126 КУпАП. Однак і саме обмеження, і вина водія потребують перевірки.
Коли виконавець обмежує право керування
За ч. 9 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження», коли сукупна заборгованість перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про тимчасове обмеження у праві керування до повного погашення заборгованості. Для аліментів на утримання окремих категорій тяжкохворих дітей та дітей з інвалідністю закон встановлює тримісячний поріг.
Постанову мають надіслати сторонам не пізніше наступного робочого дня. До виконання її направляють після спливу строку оскарження, а якщо її оскаржено — після судового розгляду, якщо постанову не скасовано.
Коли обмеження не можна застосовувати через роботу
Пункт 1 ч. 10 ст. 71 прямо забороняє застосовувати тимчасове обмеження, якщо воно позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування. Це може стосуватися водія таксі, автобуса або вантажівки, кур’єра, торгового представника чи іншої особи, для якої керування є реальною та законною основою заробітку.
Важливе слово — основного. Наявності посвідчення чи загальної фрази роботодавця замало. Потрібно показати трудову функцію, легальність доходу та причинний зв’язок: без права керування людина фактично втрачає основне джерело існування.
Частина 10 також містить інші винятки: використання автомобіля у зв’язку з інвалідністю, визначені випадки військової служби, а також розстрочення або відстрочення сплати заборгованості у встановленому законом порядку.
Як домогтися скасування постанови виконавця
Практично перший крок — письмова заява виконавцю з доказами того, що діє одна з підстав ч. 10 ст. 71. У заяві варто просити скасувати обмеження, винести відповідну постанову та направити інформацію органам, які її виконують.
До заяви залежно від ситуації додають:
- трудовий договір, наказ про прийняття та посадову інструкцію;
- довідку роботодавця про обов’язкове керування транспортним засобом;
- відомості про заробітну плату або податкові документи ФОП;
- ліцензію, дозвільні документи, договори перевезення чи інші підтвердження легальної роботи;
- докази сплати аліментів і актуальний розрахунок заборгованості.
Подання заяви саме по собі не повертає право керувати
До скасування постанови або зупинення її виконання обмеження формально залишається чинним. Тому не можна виходити на маршрут лише тому, що документи вже подані виконавцю.
Як це пов’язано з умислом за ч. 3 ст. 126 КУпАП
Частина 3 ст. 126 карає за керування особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження. Для доведення умислу важливо встановити, чи була людина обізнана про постанову. Якщо постанову не вручали і фактичних доказів знання немає, захист може посилатися на відсутність усвідомлення протиправності керування.
Скасування обмеження після зупинки не стирає минулу подію автоматично. Але воно може підтверджувати ширший контекст: постанову винесено за помилкового розрахунку, законний виняток існував від початку або людина об’єктивно не могла очікувати наявності обмеження. Значення матиме дата, підстава скасування і всі докази повідомлення.
В справі № 308/21763/23 суд закрив провадження: матеріали не підтверджували обізнаності водія, він надав квитанції про сплату, а виконавець згодом скасував обмеження через відсутність заборгованості. Це корисний приклад, але не універсальний шаблон.
Що перевіряє адвокат у справі
- Постанову виконавця, розрахунок боргу й дату направлення на виконання.
- Докази надсилання та фактичного отримання постанови боржником.
- Чи існувала на момент винесення одна з підстав ч. 10 ст. 71.
- Чи було зафіксовано саме керування транспортним засобом.
- Що людина сказала поліцейському на відео і чи узгоджується це з документами.
Найкращий практичний результат — не лише скасувати адміністративну постанову, а й усунути першопричину в самому виконавчому провадженні, щоб обмеження не залишалося в інформаційних системах.
Офіційні джерела
Матеріал має загальний інформаційний характер. Висновок у конкретній справі залежить від редакції закону на дату події та фактичних доказів. Описані результати не гарантують аналогічного рішення в іншій справі.