Стаття 286-1 КК застосовується тоді, коли порушення правил безпеки руху вчиняє водій у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і це спричиняє передбачені статтею тілесні ушкодження або смерть.
Чому це не «та сама 286-та, але з алкоголем»
Стаття 286 і ст. 286-1 мають спільну основу: порушення правил, наслідки та причинний зв’язок. Однак стан сп’яніння переводить кваліфікацію до окремої норми, змінює межі покарання і закриває низку механізмів звільнення.
Саму ст. 286-1 запроваджено Законом № 1231-IX. Тому в провадженні потрібно точно встановити дату події, чинну на той момент редакцію та належність доказів сп’яніння.
Санкції частин 1–4 ст. 286-1
- Частина 1 — середньої тяжкості тілесне ушкодження: позбавлення волі до трьох років і позбавлення права керування від трьох до п’яти років.
- Частина 2 — тяжке тілесне ушкодження: позбавлення волі від трьох до восьми років і позбавлення права керування від п’яти до восьми років.
- Частина 3 — смерть потерпілого: позбавлення волі від п’яти до десяти років і позбавлення права керування від п’яти до десяти років.
- Частина 4 — загибель кількох осіб: позбавлення волі від семи до дванадцяти років і позбавлення права керування від семи до десяти років.
На відміну від ч. 1 ст. 286, санкції ст. 286-1 не передбачають штрафу, виправних робіт або обмеження волі як звичайних альтернатив: основним покаранням є позбавлення волі.
Чому «умовний строк» за ст. 286-1 не застосовується
Пряма заборона міститься у ч. 1 ст. 75 КК
Стаття 75 дозволяє звільнення від відбування покарання з випробуванням, але прямо виключає порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували у стані сп’яніння чи під впливом відповідних препаратів. За своїм змістом це охоплює ст. 286-1.
Тобто юридично точніше говорити не про фразу-заборону всередині ст. 286-1, а про спеціальне виключення у Загальній частині КК. Наслідок однаковий: призначене покарання за ст. 286-1 не може бути перетворене на випробування за ст. 75.
Не слід змішувати випробування з призначенням більш м’якого покарання за ст. 69 КК. Це різні правові інститути з різними умовами; питання ст. 69 суд вирішує винятково за наявності передбачених нею підстав.
Примирення не закриває провадження за ст. 286-1
Стаття 46 КК прямо виключає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням для порушень правил безпеки руху, вчинених водієм у стані сп’яніння. Повне відшкодування і позиція потерпілого можуть враховуватися під час призначення покарання, але не створюють автоматичної підстави закрити справу.
Що повинно бути доведено окремо
Обвинувачення має довести: факт керування; конкретне порушення ПДР; технічну можливість діяти інакше; наслідки; причинний зв’язок; а також стан сп’яніння у передбачений законом спосіб. Наявність алкоголю чи речовини не замінює доказу причинного зв’язку між порушенням ПДР і ДТП.
Порядок адміністративного огляду за ст. 266 КУпАП має значення, але у кримінальному провадженні суд оцінює всю сукупність допустимих доказів. Неможна виходити з того, що будь-який дефект одного документа автоматично усуває ознаку сп’яніння; так само не можна визнавати її доведеною лише з посиланням на протокол.
Справа № 754/3858/23 з моєї практики
Вирок залишився чинним у трьох інстанціях
Я представляв потерпілого, який зазнав тяжких травм та отримав інвалідність. Суди визнали доведеними порушення ПДР, стан сп’яніння й причинний зв’язок. Призначено п’ять років позбавлення волі та п’ять років позбавлення права керування; апеляція залишила вирок без змін, а Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
Офіційні джерела
Матеріал має загальний інформаційний характер. Висновок у конкретній справі залежить від редакції закону на дату події та фактичних доказів. Описані результати не гарантують аналогічного рішення в іншій справі.