Коли поліцейський говорить про наркотичне сп’яніння, тест «подихати в Dräger» не вирішує питання. Потрібен огляд у закладі охорони здоров’я, клінічне обстеження та, як правило, лабораторне дослідження біологічного середовища.
Алкогольний і наркотичний огляд — не одна процедура
Dräger вимірює алкоголь у видихуваному повітрі. Він не встановлює наявність наркотичних чи психотропних речовин. Тому за наявності ознак наркотичного сп’яніння водія направляють до уповноваженого закладу охорони здоров’я відповідно до ст. 266 КУпАП, Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735.
Захист перевіряє не лише фінальний висновок. Важливо, чому огляд узагалі запропонували, що саме зафіксували поліцейські, до якого закладу направили, коли відбувся огляд і як досліджували зразки.
Ознаки та належне направлення
Інструкція називає, зокрема, звужені або дуже розширені зіниці, що не реагують на світло, сповільненість або підвищену жвавість ходи чи мови, почервоніння обличчя або неприродну блідість. Такі ознаки повинні бути конкретизовані, а не просто перенесені в протокол типовим набором.
Направлення має відповідати фактичній пропозиції. Якщо на відео водієві пропонують один заклад, а документ оформлено до іншого, виникає питання: від якого саме огляду людина нібито відмовилась і чи могла вона виконати законну вимогу.
Що перевіряється в медичній частині
Огляд повинен відбутися не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав і в уповноваженому закладі. Лікар проводить клінічне обстеження, відбирає зразки та оформлює документи за встановленою формою. У справі потрібно відрізняти акт медичного огляду, лабораторний результат і висновок щодо стану сп’яніння.
Виявлення певної речовини саме по собі не завжди тотожне доведенню стану сп’яніння на момент керування. Значення мають речовина, метод дослідження, клінічні ознаки, час відбору і правильність оформлення висновку. Ці питання іноді потребують допиту лікаря або спеціальних знань.
Коли може йтися про відмову
Частина перша ст. 130 передбачає відповідальність за відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від огляду, запропонованого відповідно до встановленого порядку. Отже, обвинувачення має довести щонайменше факт керування, наявність підстав для огляду, зрозумілу й законну пропозицію, а також однозначну відмову.
Мовчання, прохання роз’яснити процедуру або початкова згода, яку потім поліцейські інтерпретували інакше, потребують оцінки в контексті повного відео. Але навмисне затягування та фактичне ухилення суд також може оцінити як відмову — універсальної «безпечної фрази» не існує.
Як процедура спрацювала у моїх справах
Справа № 939/262/24
Поліція говорила про огляд у Києві, а направлення оформила до Вишгородської лікарні. Відмову саме від огляду за цим направленням не зафіксували. Суд закрив провадження за відсутністю складу.
У справі № 185/503/24 відео спростувало записану в протоколі відмову: спочатку водій погодився їхати до медзакладу, а далі поліцейський акцентував на віддаленості та тривалості процедури. Для суду вирішальною стала реальна хронологія, а не коротке формулювання протоколу.
Офіційні джерела
Матеріал має загальний інформаційний характер. Висновок у конкретній справі залежить від редакції закону на дату події та фактичних доказів. Описані результати не гарантують аналогічного рішення в іншій справі.